Мінімальна тривалість щорічної основної відпустки для більшості працівників в Україні становить 24 календарні дні за кожен повністю відпрацьований робочий рік. Ця норма закріплена в статті 6 Закону України «Про відпустки» і залишається чинною станом на 2026 рік.
Окремі категорії працівників мають право на довшу основну відпустку — від 26 до 56 календарних днів. Під час воєнного стану роботодавець може обмежити оплачувану частину до 24 днів, а загальна тривалість основної та додаткових відпусток не повинна перевищувати 59 календарних днів (69 — для підземних гірничих робіт).
Право на повну відпустку виникає після шести місяців безперервної роботи, а робочий рік відлічується від дати укладення трудового договору, а не від 1 січня.
Правова основа: чому саме 24 дні і як це працює
Закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР чітко визначає: щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік. Робочий рік починається з дня укладення трудового договору. Це не календарний рік, і плутанина тут трапляється регулярно.
Тривалість рахується в календарних днях. Під час воєнного стану святкові та неробочі дні, які формально скасовані на державному рівні, все одно входять у період відпустки. У мирний час такі дні продовжували б відпустку, але зараз правила інші.
Право на відпустку повної тривалості в перший рік роботи виникає після шести місяців безперервної роботи. До цього моменту роботодавець може надати відпустку пропорційно відпрацьованому часу. Винятки існують для окремих категорій — молоді до 18 років, осіб з інвалідністю, жінок перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами тощо. Вони можуть отримати повну відпустку раніше.
Важливо: робота на умовах неповного робочого часу (неповний день чи тиждень) не зменшує тривалість щорічної відпустки. Сумісники також мають право на повну тривалість за кожною посадою окремо.
Хто має більше днів: таблиця для різних категорій
Не всі працівники отримують однакову кількість днів. Закон і спеціальні нормативні акти встановлюють підвищені норми. Ось актуальна картина станом на 2026 рік.
| Категорія працівників | Тривалість основної відпустки | Підстава |
|---|---|---|
| Більшість працівників | 24 календарні дні | ст. 6 Закону «Про відпустки» |
| Особи з інвалідністю І та ІІ груп | 30 календарних днів | ст. 6 Закону «Про відпустки» |
| Особи з інвалідністю ІІІ групи | 26 календарних днів | ст. 6 Закону «Про відпустки» |
| Працівники віком до 18 років | 31 календарний день | ст. 6 Закону «Про відпустки» |
| Державні службовці | 30 календарних днів | ст. 57 Закону «Про державну службу» |
| Педагогічні, науково-педагогічні працівники | до 56 календарних днів | Постанова КМУ № 346 від 14.04.1997 |
| Працівники підземних гірничих робіт (глибина 150 м і більше) | 28 календарних днів | ст. 6 Закону «Про відпустки» |
Джерело даних: Закон України «Про відпустки» (rada.gov.ua) та спеціальні постанови Кабінету Міністрів.
Для педагогічних працівників конкретна тривалість залежить від посади і стажу. Керівники закладів освіти, викладачі, вихователі часто отримують саме 56 днів. Це не додаткова відпустка, а подовжена основна.
Додаткові відпустки і жорстке обмеження в 59 днів
Окрім основної, працівник може мати щорічну додаткову відпустку. Найпоширеніші підстави — робота зі шкідливими і важкими умовами праці (до 35 календарних днів) та особливий характер праці (до 35 днів, зокрема за роботу за комп’ютером у певних обсягах). Конкретну кількість днів визначають колективний договір або результати атестації робочих місць.
Існує чітке обмеження: загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів за один робочий рік. Для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, ліміт підвищено до 69 днів. Це правило діє навіть тоді, коли працівник накопичив дні за попередні роки.
Соціальні відпустки (на дітей, «чорнобильська» тощо) рахуються окремо і не входять у цей ліміт. Вони надаються за календарний рік, а не за робочий.
Воєнний стан 2026: що змінилося на практиці
Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» дозволяє роботодавцю обмежувати тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки 24 календарними днями. Якщо у працівника за законом більше днів (наприклад, 30 або 56), решту роботодавець може не надавати з оплатою або надати без збереження заробітної плати.
Невикористані дні понад 24 не «згорають» автоматично. Вони переносяться на період після скасування воєнного стану, якщо сторони не домовилися інакше. У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли педагогічний працівник з 56 днями протягом трьох років отримував лише по 24 оплачуваних дні, а решту днів накопичив і використав уже після часткового зняття обмежень у своєму регіоні.
Роботодавець також може відмовити у наданні будь-якої відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами і догляду за дитиною до трьох років), якщо працівник залучений до робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Як правильно порахувати свої дні: покроковий підхід
Спочатку визначте дату початку робочого року — день укладення трудового договору. Далі порахуйте, скільки повних місяців відпрацьовано. За повний робочий рік — повна норма. За неповний — пропорційно.
Формула для пропорційного розрахунку проста: (кількість днів відпустки за повний рік × кількість календарних днів, відпрацьованих у робочому році) ÷ 365 (або 366 у високосному). Результат округлюють за загальними математичними правилами.
Якщо ви звільняєтеся, роботодавець зобов’язаний виплатити компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки. Компенсація за частину поточної відпустки можлива лише після використання обов’язкових 24 днів (або повної норми для пільгових категорій).
Одна частина відпустки обов’язково має бути безперервною і становити не менше 14 календарних днів. Решту можна дробити як завгодно за згодою сторін.
Поширені помилки, яких варто уникати
- Вважати, що відпустка рахується з 1 січня. Робочий рік прив’язаний до дати прийняття на роботу. Помилка призводить до неправильного розрахунку залишків.
- Очікувати, що роботодавець автоматично надасть усі накопичені дні під час воєнного стану. Закон дає йому право обмежувати оплату 24 днями.
- Брати відпустку менш ніж на 14 днів безперервно як основну частину. Це порушення, яке може стати підставою для претензій при перевірці.
- Плутати основну і соціальну відпустку. Соціальна на дітей надається за календарний рік і не залежить від відпрацьованого часу.
- Не подавати заяву, якщо відпустка виходить за межі затвердженого графіка. Без заяви і наказу відпустка не вважається оформленою належним чином.
Ці помилки найчастіше призводять до конфліктів під час звільнення або перевірок Держпраці.
Коли варто звернутися до фахівця, а коли можна впоратися самому
Самостійно можна розрахувати базові 24 дні, перевірити графік і написати заяву. Якщо у вас інвалідність, педагогічний стаж, шкідливі умови або накопичені дні за кілька років — краще звернутися до кадровика підприємства або юриста з трудового права. Особливо це актуально при звільненні, коли потрібно перевірити правильність нарахування компенсації.
Якщо роботодавець систематично відмовляє у наданні відпустки повної тривалості два роки поспіль — це вже пряме порушення закону. У такому випадку варто звертатися до територіального органу Держпраці або суду.
Чек-лист самоперевірки перед відпусткою
- Перевірте дату початку свого робочого року і залишок днів за поточний та попередні періоди.
- Подивіться, чи є ви у пільговій категорії (інвалідність, вік до 18, педагогіція, шкідливі умови).
- Переконайтеся, що одна частина відпустки становить не менше 14 календарних днів.
- Отримайте письмове повідомлення про початок відпустки не пізніше ніж за два тижні (якщо вона за графіком).
- Перевірте, чи виплатили відпускні не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
- Зафіксуйте в табелі обліку робочого часу всі дні відпустки.
Цей список допомагає уникнути більшості типових проблем.
Питання, які найчастіше ставлять працівники
Чи можна взяти всю відпустку одразу в перший рік роботи?
Так, після шести місяців — повну норму. Раніше — лише за згодою роботодавця і пропорційно.
Що буде з невикористаними днями, якщо я звільняюся?
Роботодавець зобов’язаний виплатити грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки, незалежно від причини звільнення.
Чи зменшується відпустка при неповному робочому дні?
Ні. Тривалість залишається повною.
Чи можна отримати компенсацію замість відпустки, не звільняючись?
Тільки за дні понад обов’язкові 24 (або повну норму для вашої категорії) і лише за письмовою заявою після використання мінімуму.
Як впливає новий Трудовий кодекс, який обіцяють з 28 днями?
Проєкт передбачає збільшення мінімуму до 28 календарних днів, але станом на липень 2026 року він не набрав чинності. Діє чинний Закон «Про відпустки» з нормою 24 дні.
Планування відпустки сьогодні вимагає не лише знання базової цифри 24, а й розуміння свого статусу, особливостей воєнного стану та правильного обліку робочого року. Чим раніше ви перевірите свої дні і узгодите дати з роботодавцем, тим спокійніше пройде відпочинок і менше буде сюрпризів при звільненні чи зміні роботи.
