Ганна Новосад поєднала державну політику з практичною дією в найкритичніші моменти для української освіти. У 29 років вона очолила Міністерство освіти і науки, продовжила реформу Нової української школи та запустила механізми фінансування вишів за результатами діяльності. Сьогодні як співзасновниця та стратегічна директорка фонду savED вона допомагає понад 240 тисячам дітей у дев’яти прифронтових регіонах повернути доступ до навчання — навіть коли кожна сьома школа в Україні зруйнована або пошкоджена.
Її шлях — це послідовна лінія від маленького Ладижина через європейську освіту та Майдан до конкретних рішень, які змінюють якість освіти та стійкість громад. За три роки роботи фонду savED залучив 27,8 мільйона доларів, підтримав 30 тисяч педагогів і створив десятки модульних та підземних освітніх просторів. Ці цифри — не просто статистика, а доказ того, що гнучкість громадянського суспільства може заповнювати прогалини, де державні механізми сповільнені війною.
У 2026 році, коли сотні тисяч учнів у прифронтових областях досі навчаються переважно дистанційно, а психологічні наслідки тривалого онлайн-навчання стають очевидними, досвід Ганни Новосад набуває особливого значення. Він показує, як поєднувати стратегічне бачення реформ із негайною допомогою на місцях — і чому освіта залишається не просто послугою, а фундаментом, на якому тримається здатність країни відновлюватися.
Ладижинські корені та європейський горизонт: що сформувало характер реформаторки
Ганна Ігорівна Новосад народилася 28 липня 1990 року в Ладижині Вінницької області — невеликому промисловому місті на берегах Південного Бугу. Родина підприємців прищепила їй дисципліну та вміння дивитися на результат, а не на процес. Шкільні роки в місцевій школі дали базу, але справжній прорив стався після переїзду до Києва.
У 2007 році вона закінчила Український гуманітарний ліцей при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Це був не просто престижний заклад — тут формували критичне мислення та інтерес до суспільних процесів. У 2011 році Ганна здобула бакалавра з політології в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» — альма-матер, відомій ліберальним духом і європейською орієнтацією.
Наступний крок — магістратура з європейських студій у Маастрихтському університеті в Нідерландах (2013). Стипендія Фонду відкритого суспільства відкрила двері до стажувань у аналітичних центрах Іспанії та Чехії. Вона вільно володіє англійською та німецькою. Цей європейський досвід став не просто дипломом, а системою координат: освіта як інструмент інтеграції, якості та людського капіталу.
Повернувшись в Україну, Ганна вже бачила, де застрягла пострадянська система — у rote-learning, надмірній централізації та відриві програм від реальних потреб ринку й суспільства. Революція Гідності 2014 року стала каталізатором: саме тоді вона увійшла в Міністерство освіти і науки як радниця міністра Сергія Квіта.
2014–2019: як радниця та директорка директорату закладала фундамент змін
Перші роки в міністерстві Ганна Новосад присвятила міжнародному співробітництву та європейській інтеграції. Вона очолювала управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції (2014–2017), а з грудня 2017 року — генеральний директорат стратегічного планування та європейської інтеграції.
У цей період команда працювала над імплементацією закону «Про вищу освіту», створенням Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, програмами з англійської мови для університетів та розвитком міжнародних відділів у вишах. Це була не просто бюрократія — це будівництво інституцій, які могли б працювати незалежно від політичних циклів.
Стратегічне планування включало аналіз PISA та інших міжнародних досліджень, які показали слабкі місця української освіти, особливо з математики та природничих наук. Ганна та її команда готували ґрунт для переходу від кількісних показників (кількість студентів) до якісних — працевлаштування випускників, міжнародні рейтинги, залучення додаткового фінансування.
Ці роки сформували її стиль: глибокий аналіз, робота з даними та готовність до непопулярних, але необхідних рішень. Коли у 2019 році «Слуга народу» перемогла на виборах, Ганну Новосад включили під номером 50 у список як безпартійну експертку. Вона склала депутатський мандат того ж дня, щоб очолити міністерство.
Шість місяців у кріслі міністра: радикальні кроки у вищій освіті та захист Нової української школи
29 серпня 2019 року Ганна Новосад стала міністеркою освіти і науки України в уряді Олексія Гончарука. Їй було 29. За шість місяців її команда встигла зробити те, що багато хто вважав неможливим за такий короткий термін.
У вищій освіті відбулися системні зміни. Прийняли поправки до закону «Про вищу освіту», які посилили фінансову автономію університетів. Запровадили нову модель фінансування: бюджет тепер залежить не лише від кількості студентів, а й від працевлаштування випускників за фахом, позицій у міжнародних рейтингах та обсягів залучених коштів. Це був прямий удар по практиці «демпінгу» — коли виші ганялися за кількістю контрактників, а якість страждала.
Встановили індикативні ціни на контрактне навчання для 38 найпопулярніших спеціальностей (право, економіка, маркетинг). Мета — зменшити переповненість цих напрямків і стимулювати вибір дефіцитних спеціальностей. Також посилили роль незалежного Національного агентства забезпечення якості вищої освіти в акредитації програм.
У шкільній освіті команда захистила та продовжила реформу «Нова українська школа». Збільшили інвестиції в матеріально-технічну базу початкової школи, підтримали пілотні класи, забезпечили нормальний старт третього класу. Зросло фінансування на навчально-практичні центри у професійній освіті (у п’ять разів). Прийняли закон «Про повну загальну середню освіту», який відкривав можливості для індивідуальних освітніх траєкторій та конкурсу до старшої школи.
4 березня 2020 року уряд пішов у відставку. Ганна Новосад залишила посаду разом із кабінетом. Короткий термін не став поразкою — багато рішень закріпили в законодавстві та почали працювати. Реформа фінансування вишів, захист НУШ та інституційні зміни стали основою, на яку спиралися наступні роки.
Відставка, стипендія Гемфрі та перезавантаження місії
Після уряду Ганна Новосад не зникла з поля зору. У 2021–2022 роках вона пройшла програму стипендії Гемфрі в Університеті Вандербільта (США). Це був час переосмислення: як державні реформи працюють у реальності, де їхні межі та як громадянське суспільство може бути швидшим і гнучкішим.
Повномасштабне вторгнення 2022 року стало новим викликом. Разом з Анною Пуцовою Ганна Новосад заснувала міжнародний благодійний фонд savED. Мета — відновлювати доступ до освіти в прифронтових та деокупованих громадах, де держава фізично не встигала або не могла діяти з тією ж оперативністю.
savED у дії: гнучкість, цифри та реальні історії з прифронтових регіонів
Фонд savED працює за принципом «освіта як сервіс доступу», а не лише як будівлі. У 2025–2026 роках він підтримав понад 240 тисяч дітей, створив та оснастив десятки EduHive — освітніх хабів, де діти можуть навчатися навіть під час обстрілів. У 2025 році 49 тисяч дітей відвідали ці простори, відкрили 88 нових хабів.
У прифронтових регіонах фонд використовує модульні школи, ремонтує та облаштовує укриття (включно з дошкільними закладами), будує підземні класи. Приклад Ізюма: велика підземна школа, де навчаються діти з громади, де росіяни поцілили в 27 із 34 шкіл. На Харківщині та Запоріжжі діти займаються під землею, бо дрони становлять постійну загрозу.
У практиці фонду savED ми бачили, як відновлення освітнього простору буквально повертає життя громаді. Коли діти мають можливість ходити на заняття, батьки залишаються, вчителі отримують кращі умови, а громада зберігає надію. За три роки фонд залучив 27,8 мільйона доларів від 54 партнерів і працює у 135 громадах дев’яти регіонів.
Окремий напрямок — подолання освітніх втрат та соціально-емоційне навчання. У 2025 році понад 50 тисяч дітей взяли участь у програмах відновлення знань і психологічної підтримки. Фонд також запускає програми для підлітків у деокупованих районах (UActive), щоб вони ставали активними учасниками відбудови своїх громад.
Освіта воєнного часу 2026 року: статистика втрат, пастки звикання та роль громад
Станом на 2026 рік росія знищила або серйозно пошкодила кожну сьому українську школу. Понад 390 тисяч учнів у прифронтових регіонах роками навчаються виключно дистанційно. У той час як у тилових областях 90 % дітей повернулися до очного формату, у прифронтових частка онлайн-навчання сягає 49 %.
Ганна Новосад неодноразово наголошувала: проблема не лише в адаптації, а в небезпечному звиканні до цих умов. Діти звикають до сирен, до уроків у підвалах, до відсутності соціалізації. Школа — це не тільки уроки. Це простір належності до спільноти, формування соціального капіталу та емоційного відновлення.
Дослідження, проведене за підтримки savED, показало: 46 % підлітків вірять у майбутнє України, 40 % вважають, що зможуть знайти гідну роботу вдома. Ті, хто задоволений навчанням і відчуває себе частиною шкільної спільноти, демонструють значно вищий рівень стійкості. Саме тому фонд акцентує увагу на позакласних активностях, проєктному навчанні та підтримці вчителів.
Для батьків і вчителів у тилу це означає: навіть у відносно спокійних регіонах важливо не просто «повернути дітей до школи», а створювати умови для повноцінної соціалізації та подолання втрат. Для політиків і експертів — пріоритезувати гнучкі рішення (модульні конструкції, використання наявних будівель) замість очікування «великої відбудови».
Поширені міфи про Ганну Новосад та її справу
Деякі твердження про Ганну Новосад та її діяльність повторюються так часто, що перетворюються на кліше. Розберемо найпоширеніші.
Міф: «Вона була занадто молодою і недосвідченою». Насправді до посади міністра Ганна мала понад п’ять років досвіду в ключових директоратах МОН, європейську магістратуру та стажування в аналітичних центрах. Її призначення стало можливим саме завдяки експертному бекграунду, а не партійній лояльності.
Міф: «Реформи провалилися, бо термін був надто коротким». Насправді за шість місяців ухвалили важливі зміни до закону про вищу освіту, запустили нову модель фінансування вишів, захистили НУШ та збільшили інвестиції в інфраструктуру. Багато рішень працюють досі.
Міф: «savED дублює державу». Фонд працює там, де державні механізми обмежені війною: у прифронтових громадах з постійними обстрілами, де потрібні швидкі гнучкі рішення — модульні школи, підземні класи, EduHive. savED не замінює державу, а доповнює її, залучаючи міжнародні кошти та впроваджуючи інноваційні формати.
Міф: «Освіта під час війни — це другорядне». Насправді саме освіта є одним з інструментів збереження людського капіталу та стійкості громад. Як зазначає Ганна Новосад, росіяни свідомо цілять у школи, бо розуміють: українці не переможуть чисельністю, а лише інтелектуальною силою та здатністю відбудовувати країну.
Питання та відповіді: що найчастіше цікавить про шлях Ганни Новосад
Чому вона так швидко пішла з посади міністра?
Уряд Олексія Гончарука подав у відставку 4 березня 2020 року. Ганна Новосад залишила посаду разом із кабінетом, як це передбачено процедурою. Вона не мала політичних амбіцій утримуватися за крісло будь-якою ціною.
Які реформи Ганни Новосад продовжують працювати у 2026 році?
Модель фінансування вишів за результатами діяльності, посилена роль Національного агентства забезпечення якості вищої освіти, продовження Нової української школи (зокрема перехід до старшої профільної школи з 2027 року), акцент на STEM та цифровізацію. Багато інституційних змін, закладених у 2019–2020, стали базою для подальшої роботи.
Чим savED відрізняється від інших благодійних фондів в освіті?
Поєднанням інфраструктурної допомоги (модульні школи, укриття, EduHive) з програмами подолання освітніх втрат та соціально-емоційного навчання. Фонд працює безпосередньо з громадами, використовує гнучкі формати та фокусується на прифронтових регіонах, де потреби найгостріші.
Що може зробити звичайна людина, щоб підтримати освіту зараз?
Допомагати локальним ініціативам у своєму регіоні — від збору на укриття в школі до менторства для підлітків. Підтримувати фонди, які працюють системно (як savED). І найважливіше — не звикати до «дистанційки» як норми: вимагати від місцевої влади та держави створення безпечних офлайн-просторів навіть у складних умовах.
Яке майбутнє української освіти бачить Ганна Новосад?
Вона неодноразово підкреслювала: освіта — це не лише про знання, а про стійкість громад, емоційне відновлення дітей та збереження людського капіталу. У повоєнний період ключовими стануть якість, доступність і здатність системи швидко адаптуватися до нових реалій. savED продовжує працювати саме в цьому напрямку — щоб жодна дитина не втратила шанс на нормальне навчання, навіть якщо її школа зруйнована.
Ганна Новосад не просто пройшла шлях від Ладижина до міністерського крісла та фронтових освітніх хабів. Вона показала, що реформи — це не разові кампанії, а довга, послідовна робота, яка триває навіть тоді, коли обставини змінюються кардинально. Її історія — це нагадування, що якість освіти та доступ до неї залишаються найнадійнішою інвестицією в майбутнє України.
