За українським трудовим законодавством роботодавець має право розірвати трудовий договір, якщо працівник не з’являється на роботі понад чотири місяці підряд через тимчасову непрацездатність. Цей строк відлічується безперервно, і будь-який вихід на роботу хоча б на один день обнуляє відлік. Винятки існують для вагітності, пологів, трудового каліцтва та професійних захворювань.
Загальної річної «стелі» на кількість днів лікарняного немає. Працівник може відкривати листки непрацездатності стільки разів, скільки цього вимагає стан здоров’я. Ризик звільнення виникає лише при безперервному періоді понад 120 календарних днів.
Під час воєнного стану правила мають нюанси: звільнення з ініціативи роботодавця у період лікарняного формально допускається, але дата припинення відносин переноситься на перший робочий день після закриття листка.
Як саме працює захист працівника під час хвороби
Стаття 40 Кодексу законів про працю України прямо називає підставу для розірвання договору з ініціативи роботодавця: нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності. При цьому відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами до цього строку не зараховується. Для працівників, які втратили працездатність через трудове каліцтво або професійне захворювання, місце роботи зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
Важливо розуміти механізм. Звільнення за цим пунктом можливе лише тоді, коли чотиримісячний період уже повністю минув і працівник досі перебуває на лікарняному. Роботодавець не має права видати наказ у перший день п’ятого місяця, якщо листок уже закрито і людина вийшла на роботу. У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли керівництво намагалося звільнити співробітника на 119-й день, і суд визнав наказ незаконним саме через незавершеність строку.
Частина третя тієї ж статті забороняє звільнення в період тимчасової непрацездатності за будь-якими іншими підставами, крім пункту 5. Тобто скорочення штату, систематичні порушення дисципліни чи інші причини під час відкритого лікарняного застосовувати не можна (за винятком повної ліквідації підприємства).
Точний підрахунок чотиримісячного строку: день у день
Строк рахується в календарних днях, а не в робочих. Початком вважається перший день, коли працівник не з’явився на роботу через хворобу, підтверджену медичним висновком або листком непрацездатності. Закінченням — відповідний день четвертого місяця. Звільнити можна лише з наступного дня — тобто з першого дня п’ятого місяця безперервної непрацездатності.
Будь-яка перерва обнуляє відлік. Якщо між двома лікарняними людина вийшла на роботу хоча б на один день або взяла щорічну відпустку, два періоди не підсумовуються. Роботодавець не має права «накопичувати» дні з різних епізодів хвороби.
Після 120 календарних днів безперервної непрацездатності лікуючий лікар зобов’язаний направити пацієнта на оцінювання повсякденного функціонування особи. Це вже не МСЕК у старому вигляді, а експертна команда. Для одного й того самого захворювання з перервами ліміт становить 150 днів протягом останніх 12 місяців. Для туберкульозу строк збільшується до 10 місяців.
| Тип непрацездатності | Максимальний безперервний строк до оцінювання | Особливості щодо звільнення |
|---|---|---|
| Звичайне захворювання або травма | 120 календарних днів | Після 4 місяців можливе звільнення за п. 5 ст. 40 КЗпП |
| Одне захворювання з перервами | 150 днів за 12 місяців | Періоди не підсумовуються для звільнення |
| Туберкульоз | 10 місяців | Звільнення за п. 5 ст. 40 зазвичай не застосовується |
| Трудове каліцтво / профзахворювання | До відновлення або інвалідності | Місце роботи зберігається обов’язково |
Дані таблиці базуються на положеннях Кодексу законів про працю та критеріях, затверджених постановою Кабінету Міністрів України.
Винятки, які реально рятують робоче місце
Найпотужніший захист мають вагітні жінки та жінки у відпустці по вагітності та пологах. Їхній лікарняний (фактично декрет) взагалі не враховується у чотиримісячний строк. Працівники з дітьми до трьох років, одинокі матері з дитиною до 14 років або дитиною з інвалідністю також мають додаткові гарантії за статтями 184 і 186-1 КЗпП — звільнення з ініціативи роботодавця щодо них майже неможливе.
Окремо стоїть випадок виробничої травми. Навіть якщо непрацездатність триває значно довше чотирьох місяців, місце роботи зберігається до повного відновлення або встановлення групи інвалідності. Роботодавець не може застосувати пункт 5 статті 40.
Під час воєнного стану з’являється ще один нюанс. Закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» дозволяє звільнення з ініціативи роботодавця у період тимчасової непрацездатності. Однак дата звільнення в наказі має бути першим робочим днем після закінчення лікарняного. Тобто формально звільнити «під час» можна, але фактично людина отримує оплату за весь період хвороби і лише потім втрачає роботу.
Поширені помилки, через які люди втрачають роботу
- Вихід на роботу «на один день» між лікарняними. Багато хто думає, що коротка поява на робочому місці не має значення. Насправді вона повністю обнуляє відлік чотирьох місяців. Якщо лікар рекомендує продовжувати лікування, краще не ризикувати.
- Відсутність електронного листка в реєстрі. Якщо медичний висновок не сформовано в системі, роботодавець може розцінити відсутність як прогул. Перевіряйте статус у кабінеті Пенсійного фонду.
- Спроба «накопичити» дні з різних діагнозів. Закон вимагає саме безперервного періоду. Різні захворювання з перервами не складаються для цілей звільнення.
- Ігнорування направлення на оцінювання після 120 днів. Якщо лікар уже виписав направлення, а пацієнт його ігнорує, листок можуть визнати недійсним.
- Впевненість, що «часто хворію — не звільнять». Частота лікарняних сама по собі не є підставою. Але безперервний довгий період — так.
Ці помилки виникають найчастіше саме через те, що люди орієнтуються на чутки, а не на точний текст статті 40.
Що змінює воєнний стан у правилах 2026 року
Воєнний стан, який триває й у 2026 році, розширює можливості роботодавця. Він може ініціювати звільнення під час відкритого лікарняного (крім декрету та відпустки по догляду за дитиною до трьох років). Проте дата в наказі все одно ставиться на перший день після закриття листка. Працівник отримує всі належні виплати за період непрацездатності.
Звільнення за власним бажанням або за угодою сторін під час лікарняного залишається повністю законним. Дата в такому випадку визначається заявою працівника або домовленістю.
За моїм досвідом використання цих норм протягом останніх років, саме перенесення дати звільнення стає головним каменем спотикання. Роботодавці іноді ставлять дату всередині лікарняного — і суд змінює її на перший день після одужання.
Чек-лист самоперевірки перед довгим лікарняним
- Перевірте, чи сформовано електронний медичний висновок і чи з’явився листок у кабінеті Пенсійного фонду.
- Порахуйте точну кількість календарних днів від першого дня відсутності. Якщо наближається 110–115 день — уже час говорити з лікарем про можливе направлення на оцінювання.
- Переконайтеся, що між попередніми лікарняними не було жодного виходу на роботу.
- Якщо діагноз пов’язаний із роботою — зафіксуйте це документально (акт про нещасний випадок).
- Збережіть усі повідомлення від лікаря та скріншоти статусів електронного листка.
- При наближенні до чотирьох місяців письмово повідомте роботодавця про стан і можливе продовження лікування (рекомендовано з повідомленням про вручення).
Цей список допомагає уникнути формальних приводів для звільнення і водночас захищає інтереси обох сторін.
Міні-кейс: як чотири місяці стали п’ятьма
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли працівниця відкрила лікарняний у січні через ускладнення після операції. Через три місяці лікар продовжив листок, але жінка один день вийшла на роботу «підписати документи». Роботодавець почав відлік заново. Коли непрацездатність знову перевищила чотири місяці, наказ про звільнення був виданий законно. Якби вона не виходила, захист діяв би ще довше. Цей приклад показує, наскільки критично ставитися до будь-якої перерви.
Питання, які найчастіше ставлять працівники
Чи можна підсумовувати кілька коротких лікарняних, щоб вийти на чотири місяці?
Ні. Закон вимагає безперервного періоду. Будь-який вихід на роботу або відпустка між листками обнуляє відлік.
Що буде, якщо після 120 днів лікар не направив на оцінювання?
Листок можуть визнати недійсним, а виплати — такими, що підлягають поверненню. Пацієнт має право вимагати направлення.
Чи захищає лікарняний від скорочення штату?
У звичайний час — так. Під час воєнного стану скорочення можливе, але дата звільнення переноситься на перший день після закриття листка.
Чи можна звільнитися самому під час лікарняного?
Так. Заява за власним бажанням або угода сторін діють незалежно від стану здоров’я. Дата визначається заявою.
Чи впливає кількість днів лікарняного на рік на можливість звільнення?
Ні. Обмеження стосується лише одного безперервного періоду понад чотири місяці.
Коли варто звернутися до фахівця
Якщо роботодавець уже виніс наказ про звільнення, а ви вважаєте, що чотири місяці ще не минули або була перерва — звертайтеся до юриста з трудового права протягом місяця. Суд може змінити дату звільнення або поновити на роботі. Також варто консультуватися, коли лікарняний пов’язаний із виробничою травмою або коли роботодавець вимагає вийти «хоча б на день».
Самостійно можна вирішувати питання, коли строк явно менший за 100 днів, електронний листок відображається в системі і немає тиску з боку керівництва. У всіх спірних ситуаціях краще мати письмове підтвердження позиції лікаря та статус листка в Пенсійному фонді.
