Новий Закон України «Про академічну доброчесність» від 18 грудня 2025 року № 4742-IX створює цілісну правову систему, яка вперше детально регулює цінності, принципи, правила та механізми захисту чесності на всіх етапах освітньої та наукової діяльності. Документ не обмежується деклараціями, а встановлює конкретні ознаки порушень, процедури їх розгляду та диференційовані заходи реагування — від виховних до позбавлення наукового ступеня чи посади.
Закон уніфікує підходи для закладів загальної середньої, фахової передвищої, вищої освіти та наукових установ, враховуючи вік учасників і специфіку діяльності. Він набрав чинності 1 лютого 2026 року, а повноцінно вводиться в дію з 31 липня 2026 року, даючи закладам час на адаптацію внутрішніх актів і створення уповноважених органів.
У центрі документа — захист довіри до результатів навчання, досліджень і кваліфікаційних робіт. Це особливо важливо в період відновлення країни, коли якісна освіта та наука стають фундаментом для кваліфікованих кадрів і обґрунтованих рішень.
Еволюція підходів до чесності в академічному середовищі
До появи спеціального закону основні засади академічної доброчесності містилися в Законі України «Про освіту» 2017 року як загальний принцип. Тоді норми мали переважно декларативний характер: заклади могли створювати комісії з етики чи антиплагіатні політики, але єдиних механізмів виявлення, розгляду порушень та застосування санкцій не існувало. Це призводило до значних відмінностей у практиці — в одних університетах діяв жорсткий контроль, в інших випадки ігнорувалися через брак ресурсів або небажання псувати статистику.
Накопичення проблем — від масового плагіату в кваліфікаційних роботах до випадків фальсифікації даних у наукових публікаціях — вимагало системного рішення. Новий закон кодифікує попередній досвід, враховує європейські стандарти забезпечення якості освіти та реагує на сучасні виклики, зокрема поширення технологій штучного інтелекту. Він не просто доповнює існуючі норми, а формує самостійну підсистему правового регулювання, яка поширюється на всю вертикаль освіти та науки.
Перехід від фрагментарного до комплексного підходу означає, що тепер заклади не можуть обмежуватися формальними деклараціями. Вони зобов’язані створювати реально діючі системи запобігання, виявлення та реагування, а рішення про порушення підлягають оприлюдненню. Така еволюція відображає загальноєвропейський тренд посилення відповідальності за якість освітніх результатів.
Цінності та принципи: серцевина правового механізму
Закон визначає академічну доброчесність як сукупність цінностей, принципів і заснованих на них правил, якими керуються всі суб’єкти академічної діяльності. Цінності включають чесність, об’єктивність, повагу до інтелектуальної праці, прозорість та відповідальність. Принципи конкретизуються в окремих статтях для педагогічної, наукової та освітньої діяльності здобувачів.
Для педагогічних і науково-педагогічних працівників ключові вимоги — повага до здобувачів, використання достовірної інформації, чітке формулювання очікуваних результатів навчання, прозора система оцінювання на оприлюднених критеріях та власний приклад дотримання норм. Викладач не лише оцінює, а й зобов’язаний вчасно реагувати на будь-які прояви порушень. Забороняється доведення до здобувачів завідомо неправдивої інформації, крім спеціальних навчальних випадків формування критичного мислення.
У науковій діяльності принципи акцентують прозорість дослідження: надання достовірної інформації про методи, дані, джерела, чітке розмежування власних результатів і результатів інших дослідників, а також відповідальність за достовірність оприлюднених висновків. Для здобувачів освіти головне правило — самостійне виконання завдань з належним цитуванням джерел та можливістю використання попередніх власних робіт лише за умови дозволу викладача.
Ці принципи працюють як взаємопов’язана система: прозорість оцінювання знижує мотивацію до списування, чіткі вимоги до цитування запобігають плагіату, а обов’язок реагування створює культуру нульової толерантності. Порушення будь-якого елемента послаблює весь ланцюг довіри.
Суб’єкти академічної діяльності: обов’язки для кожного учасника
Закон поширюється на широке коло суб’єктів: педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників, здобувачів освіти всіх рівнів, вступників, учасників і організаторів конкурсів, експертів у сфері освіти і науки, а також самі заклади освіти та наукові установи. Кожна категорія має специфічні обов’язки, що враховують її роль у процесі.
Здобувачі освіти, зокрема студенти та учні старших класів, відповідають за самостійність виконання робіт і коректне використання джерел. Викладачі та науковці несуть подвійну відповідальність — за власну доброчесність і за формування культури в колективі. Заклади освіти зобов’язані затвердити внутрішні акти, створити уповноважені органи (комісії), забезпечити фіксування повідомлень про порушення, оприлюднювати рішення та гарантувати права учасників розгляду.
Для початківців — учнів шкіл чи першокурсників — акцент робиться на виховному аспекті та формуванні звички до чесної роботи. Для досвідчених науковців і керівників закладів вимоги жорсткіші: вони відповідають за організацію системи, перевірку при прийнятті на роботу та реагування на складні випадки, такі як плагіат у дисертаціях чи фальсифікація в грантових звітах. Така диференціація дозволяє закону бути гнучким, але послідовним.
Конкретні порушення та як їх розпізнати
Закон чітко визначає ознаки порушення академічної доброчесності: обман, несправедливість, бездіяльність та привласнення результатів інтелектуальної діяльності іншої особи. На їх основі виділено конкретні види, кожен з яких має правові наслідки.
| Вид порушення | Короткий опис | Типовий приклад | Можливі наслідки |
|---|---|---|---|
| Академічний плагіат | Оприлюднення результатів іншої особи як власних без посилання на джерело | Копіювання фрагментів статті чи дипломної роботи без цитат і списку літератури | Від повторного виконання роботи до позбавлення ступеня |
| Самоплагіат | Повторне оприлюднення власних раніше опублікованих результатів без посилання | Подача до журналу статті, яка значною мірою повторює попередню публікацію автора | Відмова в публікації, дисциплінарні заходи |
| Фабрикація та фальсифікація | Вигадування або зміна даних про результати діяльності | «Намальовані» результати експерименту чи опитування в науковій статті | Позбавлення наукового ступеня, звільнення |
| Недоброчесне використання ШІ | Оприлюднення результатів, згенерованих штучним інтелектом, як власних без зазначення | Подання дипломної роботи, повністю створеної ChatGPT, без розкриття та перевірки | Санкції як за плагіат або несамостійне виконання |
| Інституційні порушення | Бездіяльність закладу щодо створення системи доброчесності або ігнорування повідомлень | Заклад не розглядає скарги на плагіат або не оприлюднює рішення | Застосування заходів до керівництва, публічне розкриття |
Джерело даних: офіційний текст Закону України «Про академічну доброчесність» на порталі zakon.rada.gov.ua.
Поширені помилки при тлумаченні закону часто пов’язані з недооцінкою seriousness окремих дій. Багато хто вважає, що самоплагіат не є порушенням, оскільки «це моя власна робота» — закон прямо регулює це як окремий вид. Інша поширена помилка — сприймати надання «допомоги» одногрупникам як дрібницю, хоча за певних умов це кваліфікується як недозволена допомога. Заклади іноді ігнорують повідомлення про порушення, сподіваючись уникнути скандалу, що саме по собі стає інституційним порушенням. Помилкою є також думка, що закон стосується лише вищої освіти — його норми поширюються на всі рівні, з урахуванням вікових особливостей.
Процедура розгляду та форми відповідальності
Повідомлення про порушення подається письмово (у тому числі електронно) уповноваженому органу закладу, керівнику або організатору конкурсу. Керівник протягом трьох робочих днів передає його на розгляд. Уповноважений орган протягом десяти робочих днів вирішує, чи відкривати провадження, і повідомляє сторони. Розгляд триває до шести місяців із дотриманням гарантій прав: право бути вислуханим, надавати докази, залучати експертів, уникати конфлікту інтересів та оскаржувати рішення.
Для осіб віком 14–18 років передбачено спрощені процедури за умови визнання факту порушення, з обов’язковою участю батьків або представників у певних випадках. Рішення про застосування заходів реагування оприлюднюється на сайті закладу. Академічна відповідальність застосовується з 14-річного віку і може поєднуватися з дисциплінарною чи іншою юридичною відповідальністю.
Санкції диференційовані: для здобувачів — повторне проходження оцінювання, позбавлення стипендії, відрахування, позбавлення ступеня за тяжкі порушення в кваліфікаційній роботі; для працівників — догана, відсторонення, звільнення, позбавлення права обіймати певні посади на 1–3 роки; для закладів — заходи впливу на керівництво. У нашій практиці ми стикалися з таким випадком, коли відсутність чіткої процедури розгляду в закладі призводила до затягування справи та подальшого оскарження рішення в суді з репутаційними втратами для всіх сторін.
Адаптація до рівнів освіти та наукових установ
Закон застосовується диференційовано залежно від рівня. У закладах загальної середньої освіти акцент — на вихованні культури чесності та віковій відповідності санкцій; для учнів молодшого віку переважають педагогічні заходи. У фаховій передвищій та вищій освіті вимоги посилюються: чіткі критерії оцінювання, обов’язкова перевірка кваліфікаційних робіт на плагіат, прозорість захисту.
У науковій сфері та при присудженні ступенів і звань норми особливо жорсткі. Порушення типу фабрикації, фальсифікації чи плагіату в дисертаціях можуть призвести до позбавлення наукового ступеня навіть через роки після захисту. Заклади та установи зобов’язані до 31 липня 2026 року привести внутрішні акти у відповідність, створити уповноважені органи та забезпечити доступ до програмних засобів виявлення порушень. Така адаптація вимагає ресурсів, але створює єдині правила гри для всієї системи.
Штучний інтелект: нові правила гри в доброчесності
Закон прямо включає до переліку порушень недоброчесне використання результатів, згенерованих штучним інтелектом — оприлюднення таких результатів як власних без зазначення факту використання. Це не означає повну заборону ШІ. Інструменти можуть слугувати для генерації ідей, структуризації тексту чи перевірки стилю, але остаточна робота має бути результатом власної інтелектуальної праці автора з обов’язковою перевіркою фактів.
Для студентів і молодих науковців це означає необхідність розвивати навички критичного мислення та прозорості: якщо ШІ використано суттєво, доцільно вказати це в анотації чи примітках, як це вже практикується в багатьох міжнародних виданнях. Викладачі отримують додатковий інструмент для формулювання завдань, які складно виконати повністю за допомогою генеративних моделей, — проєкти з реальними даними, презентації власного дослідження, усні захисти з детальним обговоренням.
У нашій практиці ми стикалися з таким випадком, коли здобувач подав роботу, повністю згенеровану ШІ, без будь-якої обробки та перевірки фактів; після виявлення це кваліфікувалося як несамостійне виконання з відповідними санкціями. Закон стимулює не заборону технологій, а їх етичне та прозоре застосування.
Інструменти самоконтролю та практичні рекомендації
Ефективне дотримання норм починається з профілактики. Заклади повинні проводити регулярні тренінги, оприлюднювати чіткі правила цитування та критерії оцінювання, забезпечувати доступ до систем перевірки текстів. Здобувачі та працівники можуть самостійно використовувати доступні інструменти для попередньої перевірки робіт.
- Ознайомтеся з внутрішнім положенням про академічну доброчесність вашого закладу та вимогами до оформлення робіт.
- Перед поданням роботи самостійно перевірте її на наявність запозичень за допомогою доступних сервісів.
- При використанні будь-яких допоміжних матеріалів (включаючи ШІ) зберігайте чернетки та фіксуйте джерела — це допоможе довести самостійність у разі питань.
- Викладачі: формулюйте завдання з урахуванням можливості чесного виконання, публікуйте критерії оцінювання заздалегідь та реагуйте на перші сигнали порушень.
- Керівники закладів: забезпечте створення уповноваженого органу, фіксування всіх повідомлень та оприлюднення узагальненої інформації про практику застосування норм.
Ці кроки не гарантують відсутність помилок, але значно знижують ризики та формують культуру відповідальності.
Відповіді на часті запитання
Чи поширюється закон на учнів шкіл? Так, норми діють для всіх здобувачів освіти. Для осіб 14–18 років передбачено адаптовані процедури з урахуванням віку та участю батьків у певних випадках.
Яка відповідальність за використання ШІ? Оприлюднення згенерованого тексту як повністю власного без зазначення та перевірки кваліфікується як порушення (несамостійне виконання або плагіат). Санкції залежать від тяжкості та наслідків.
Як подати повідомлення про порушення? Письмово (паперово чи електронно) до уповноваженого органу закладу, керівника або організатора конкурсу. Повідомлення повинно містити конкретні факти, які можна перевірити.
Чи можна оскаржити рішення про порушення? Так, закон гарантує право на оскарження в порядку, визначеному внутрішніми актами закладу та законодавством.
Що зміниться для викладачів з 31 липня 2026 року? Зросте персональна відповідальність за прозорість оцінювання, обов’язок реагувати на порушення та власний приклад. Заклади будуть зобов’язані мати дієві системи запобігання та розгляду.
Закон про академічну доброчесність — це не лише про покарання. Це про створення умов, у яких чесна праця стає найвигіднішою стратегією для всіх учасників. Від того, наскільки послідовно заклади впровадять його норми найближчими місяцями, залежатиме якість української освіти та науки на роки вперед.
